Жорж Санд - французька письменниця, чиї твори в середині ХІХ століття були популярнішими, ніж твори Бальзака чи Гюго. Та це не заважало їй дружити з ними, а ще з Дюма, Флобером і ледь не всіма відомими письменниками того часу. А з Фредеріком Шопеном у неї були стосунки ціле десятиліття!

До творчості Жорж Санд можна ставитись по-різному. Багато хто вважає її тенденційною. Наприклад, Гюстав Флобер, який відстоював об'єктивність літератури, нерідко у листах до подруги звинувачував її у тому, що вона ставить ідею вище самого матеріалу і логіки твору. Це справедливо. Але і письменниця відкрито зізнавалась, що писати варто саме так. Тому її романи - це вбрана у художню форму думка. Окрім того, що це недолік, це ще й, в якомусь сенсі, перевага.

У новому випуску ми говоримо про роман "Мопра". Напевно, тому, що він є типовим романом-виховання, але таким, де виховання відбувається завдяки силі почуття. Це, щонайменше, оригінально.

Говорили ми з Дмитром Столяренком - уважним і вдумливим критиком, який має понад десять років досвіду участі в літературних клубах і який, власне, запропонував "Мопра" до обговорення.